невіглас

Невіглас, -са

м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невіглас — неві́глас іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. невіглас — див. НЕУК. Словник синонімів Караванського
  3. невіглас — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
  4. невіглас — -а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невіглас — НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча, необізнана людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  6. невіглас — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  7. невіглас — Неві́глас, -са; -гласи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. невіглас — НЕВІ́ГЛАС, а, ч. Неосвічена, незнаюча людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Досв. Словник української мови в 11 томах