невідкладний
НЕВІДКЛА́ДНИЙ, а, е.
Якого не можна відкладати; який потребує негайного розв'язання, здійснення і т. ін.; терміновий.
В Петербурзі Олександра чекало багато невідкладних справ (П. Кочура);
– Ви до мене? – спитав у Берника товариш Кисіль і потиснув нам руки обом. – Коли щось невідкладне, то прошу (І. Муратов);
На просторах невтомного Дніпра вистачає місця й для величезних барж з невідкладними вантажами, й для неквапливих білих теплоходів з безтурботними туристами-відпускниками (з газ.);
// у знач. ім. невідкла́дна, ної, ж., розм. Те саме, що невідкла́дна [меди́чна] допомо́га (див. допомо́га).
Лікареві за двадцять три роки роботи в невідкладній теж добре відомі майже всі будинки й адреси району (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)