невідкладний
НЕВІДКЛА́ДНИЙ, а, е.
Якого не можна відкладати; який потребує негайного розв'язання, здійснення і т. ін.; терміновий.
В Петербурзі Олександра чекало багато невідкладних справ (П. Кочура);
– Ви до мене? – спитав у Берника товариш Кисіль і потиснув нам руки обом. – Коли щось невідкладне, то прошу (І. Муратов);
На просторах невтомного Дніпра вистачає місця й для величезних барж з невідкладними вантажами, й для неквапливих білих теплоходів з безтурботними туристами-відпускниками (з газ.);
// у знач. ім. невідкла́дна, ної, ж., розм. Те саме, що невідкла́дна [меди́чна] допомо́га (див. допомо́га).
Лікареві за двадцять три роки роботи в невідкладній теж добре відомі майже всі будинки й адреси району (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідкладний — невідкла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- невідкладний — див. НЕГАЙНИЙ. Словник синонімів Караванського
- невідкладний — -а, -е. Якого не можна відкладати; якого треба здійснювати, розв'язувати негайно. Невідкладна медична допомога — виїзний лікар або виїзна лікарська група, що надає термінову медичну допомогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідкладний — ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). Словник синонімів української мови
- невідкладний — НЕВІДКЛА́ДНИЙ, а, е. Якого не можна відкладати; який треба здійснювати, розв’язувати негайно. В Петербурзі Олександра чекало багато невідкладних справ (Кочура, Зол. грамота, 1960, 176); — Ви до мене?... Словник української мови в 11 томах