1. Словник української мови в 11 томах

невідкладний

НЕВІДКЛА́ДНИЙ, а, е. Якого не можна відкладати; який треба здійснювати, розв’язувати негайно.

В Петербурзі Олександра чекало багато невідкладних справ (Кочура, Зол. грамота, 1960, 176);

— Ви до мене? — спитав у Берника товариш Кисіль і потиснув нам руки обом. — Коли щось невідкладне, то прошу (Мур., Бук. повість, 1959, 210).

Невідкла́дна [меди́чна] допомо́га — сукупність медичних заходів при наданні допомоги пораненим або тим, хто раптово або тяжко захворів.

У роки Вітчизняної війни, коли фронтові була потрібна свіжа консервована кров для подання невідкладної допомоги пораненим, постало питання про кровозамінники (Рад. Укр., 9. IV 1946, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідкладний — невідкла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідкладний — див. НЕГАЙНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. невідкладний — -а, -е. Якого не можна відкладати; якого треба здійснювати, розв'язувати негайно. Невідкладна медична допомога — виїзний лікар або виїзна лікарська група, що надає термінову медичну допомогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невідкладний — НЕВІДКЛА́ДНИЙ, а, е. Якого не можна відкладати; який потребує негайного розв'язання, здійснення і т. ін.; терміновий. В Петербурзі Олександра чекало багато невідкладних справ (П. Кочура); – Ви до мене?... Словник української мови у 20 томах
  5. невідкладний — ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). Словник синонімів української мови