невідмінюваний
НЕВІДМІ́НЮВАНИЙ, а, е, лінгв.
Який не відмінюється, не має форм відмінювання.
З номенклатурним словом не узгоджуються невідмінювані топоніми: задоволений містом Сочі, містом Баку, містом Токіо (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)