Словник української мови у 20 томах

невідомий

НЕВІДО́МИЙ, а, е.

1. Про якого нічого не знають, не мають відомостей, знань; незнаний, небачений, незвіданий.

Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Л. Глібов);

Зачарував її Павло Піддубень якимись невідомими чарами. Все на світі вона забула; в його слові, в його тихій розмові вся її душа (П. Куліш);

Павло, скрутивши цигарку, довго мовчав, пригадуючи ту невідому країну (Григорій Тютюнник);

– А що вчинене зло ззакономірністю бумеранга має до ліходійника повернутись, то це, я гадаю, й наука з часом поясніть... Невідомі ще якіст біоструми відкриє чи щось у цьому дусі (О. Гончар);

// Незрозумілий (про слова, мову).

Хороша в зірок мова, Багата і ясна, Та тільки невідома Філологам вона! (Леся Українка);

Іноді автори, не тільки перекладачі, пояснюють .. невідомі слова безпосередньо в тексті (М. Рильський);

// у знач. ім. невідо́ме, мого, с.

2. Який не є широко відомим, загальновизнаним, не користується популярністю.

Там стояли: молитовник, .. арифметика та кілька тоненьких букварів, я забула ймення їх авторів – все якісь невідомі (Леся Українка);

На Камчатці .. неждано почув: “Козака несуть і коня ведуть”. Чи думав колись у дні Запорозької Січі невідомий співець-нетяга.., що його пісня від п'янких південних степів дійде до напівзабутої землі холоду й снігу (М. Стельмах).

3. Якого хто-небудь не знає, з яким хтось незнайомий.

– Як се воно так вийшло: ворогували-ворогували, – а прийшлося – Параска у куми кличе? – Хто ж кумом? – Не знаю. Якийсь чоловік невідомий (Панас Мирний);

Не встиг [Варчук] добратися до хутора, як до нього прийшов Мірошниченко з якимсь невідомим чоловіком (М. Стельмах);

// у знач. ім. невідо́мий, мого, ч.; невідо́ма, мої, ж. Людина, якої хто-небудь не знає, з якою хтось незнайомий.

Невідомий .. не вставав, а був здоровий, і вони вдвох ледве здужали поставити його (Б. Грінченко);

Коли б за плечима невідомої не чорніла ноша, Роман спокійно обернувся і пішов би іншою дорогою, але, певне, треба пособити людині (М. Стельмах);

Зачувши, що хтось наближається, люди піднялися назустріч невідомим (П. Кочура).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. невідомий — невідо́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невідомий — Незнаний, небачений, нечуваний, незвіданий, ур. недовідомий; (автор) маловідомий, незнайомий, непопулярний; (- число) МАТ. відшукуваний, шуканий, пошукуваний, розшукуваний.  Словник синонімів Караванського
  3. невідомий — -а, -е. 1》 Який ще не став відомим; незнаний, небачений, незвіданий. 2》 Який не є широковідомим, загальновизнаним, який не користується популярністю. 3》 Якого хтось не знає, з яким хтось не знайомий. || у знач. ім. невідомий, -мого, ч. Людина, якої хтось не знає, з якою хтось не знайомий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невідомий — НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. невідомий — Невідо́мий, -ма, -ме  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невідомий — НЕВІДО́МИЙ, а, е. 1. Який ще не став відомим; незнаний, небачений, незвіданий. Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  7. невідомий — Невідо́мий, -а, -е Неизвѣстный.  Словник української мови Грінченка