невідплатний
НЕВІДПЛА́ТНИЙ, а, е.
Якого не можна відшкодувати; який перевищує будь-які винагороди.
– Ви глядите мене, приносите мені невідплатні жертви (Леся Українка);
– Я перед вами в такому невідплатному боргу! За все прекрасне, що я передумав над вашим “Кобзарем”! (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)