невідплатний

НЕВІДПЛА́ТНИЙ, а, е. Якого не можна відшкодувати; який перевищує всякі винагороди.

— Ви глядите мене, приносите мені невідплатні жертви.., але думаєте ви тільки про себе (Л. Укр., III, 1952, 696);

— Я перед вами в такому невідплатному боргу! — За все прекрасне, що я передумав над вашим "Кобзарем"! (Тулуб, В степу.., 1964, 34).

Значення в інших словниках

1. невідплатний — невідпла́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідплатний — -а, -е. Якого не можна відшкодувати; який перевищує всякі винагороди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невідплатний — НЕВІДПЛА́ТНИЙ, а, е. Якого не можна відшкодувати; який перевищує будь-які винагороди. – Ви глядите мене, приносите мені невідплатні жертви (Леся Українка); – Я перед вами в такому невідплатному боргу! За все прекрасне, що я передумав над вашим “Кобзарем”! (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах