1. Словник української мови в 11 томах

невідплатний

НЕВІДПЛА́ТНИЙ, а, е. Якого не можна відшкодувати; який перевищує всякі винагороди.

— Ви глядите мене, приносите мені невідплатні жертви.., але думаєте ви тільки про себе (Л. Укр., III, 1952, 696);

— Я перед вами в такому невідплатному боргу! — За все прекрасне, що я передумав над вашим "Кобзарем"! (Тулуб, В степу.., 1964, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідплатний — невідпла́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідплатний — -а, -е. Якого не можна відшкодувати; який перевищує всякі винагороди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невідплатний — НЕВІДПЛА́ТНИЙ, а, е. Якого не можна відшкодувати; який перевищує будь-які винагороди. – Ви глядите мене, приносите мені невідплатні жертви (Леся Українка); – Я перед вами в такому невідплатному боргу! За все прекрасне, що я передумав над вашим “Кобзарем”! (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах