невідомість
НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж.
1. Абстр. ім. до невідо́мий 1.
Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього (Шиян, Баланда, 1957, 191);
Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (Хор., Незакінч. політ, 1960, 25).
2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь.
Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Вовчок, І, 1955, 232);
Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Коцюб., III, 1956, 179);
Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Коз., Вісімсот.., 1953, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідомість — невідо́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- невідомість — [неив'ідом'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- невідомість — -мості, ж. 1》 Абстр. ім. до невідомий 1). 2》 Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідомість — Безвість Словник чужослів Павло Штепа
- невідомість — НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж. 1. Абстр. ім. до невідо́мий 1. Молимося тобі, невідомість минулого, сучасного і майбутнього... (М. Хвильовий); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (А. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
- невідомість — Невідомість, -мости ж. 1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. ІІ. 162. Словник української мови Грінченка