невідомість
НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж.
1. Абстр. ім. до невідо́мий 1.
Молимося тобі, невідомість минулого, сучасного і майбутнього... (М. Хвильовий);
Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (А. Хорунжий).
2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь.
Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Марко Вовчок);
Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (М. Коцюбинський);
Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідомість — невідо́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- невідомість — [неив'ідом'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- невідомість — -мості, ж. 1》 Абстр. ім. до невідомий 1). 2》 Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідомість — Безвість Словник чужослів Павло Штепа
- невідомість — НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж. 1. Абстр. ім. до невідо́мий 1. Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього (Шиян, Баланда, 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (Хор., Незакінч. Словник української мови в 11 томах
- невідомість — Невідомість, -мости ж. 1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. ІІ. 162. Словник української мови Грінченка