невідомість
НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж.
1. Абстр. ім. до невідо́мий 1.
Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього (Шиян, Баланда, 1957, 191);
Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (Хор., Незакінч. політ, 1960, 25).
2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь.
Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Вовчок, І, 1955, 232);
Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Коцюб., III, 1956, 179);
Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Коз., Вісімсот.., 1953, 31).
Словник української мови (СУМ-11)