невідпорність
НЕВІДПО́РНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до невідпо́рний.
Слова і жести в нього – прості і водночас сповнені гідності й невідпорності (Ю. Мушкетик);
І чи варто говорити, що всі речі її жіночого туалету теж відзначались рекламною впевненістю, рекламною спокусливістю й фатальною невідпорністю? (Є. Гуцало);
Необхідною умовою публіцистичного звучання твору є блискавичність і невідпорність удару (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)