невідпорно

НЕВІДПО́РНО.

Присл. до невідпо́рний.

Сумніву бути не могло: перемога йшла по Європі впевнено й невідпорно (П. Загребельний);

У сесійних залах, у чергах, на сторінках видань і в солідних інститутах криємо невідпорно: народ на грані! Реформи не йдуть! Хто винен? (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. невідпорно — невідпо́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невідпорно — Присл. до невідпорний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невідпорно — НЕВІДПО́РНО. Присл. до невідпо́рний. Сумніву бути не могло: перемога йшла по Європі впевнено й невідпорно (Загреб., Європа. Захід, 1961, 95).  Словник української мови в 11 томах