невідпорно
НЕВІДПО́РНО. Присл. до невідпо́рний.
Сумніву бути не могло: перемога йшла по Європі впевнено й невідпорно (Загреб., Європа. Захід, 1961, 95).
Словник української мови (СУМ-11)НЕВІДПО́РНО. Присл. до невідпо́рний.
Сумніву бути не могло: перемога йшла по Європі впевнено й невідпорно (Загреб., Європа. Захід, 1961, 95).
Словник української мови (СУМ-11)