невідтворний

НЕВІДТВО́РНИЙ, а, е.

Якого не можна відтворити.

Бунін повставав проти процесу дегуманізації, хоча й вважав його невідтворним (з наук.-попул. літ.);

Своє звернення до індивідуального й унікального він [митець] доводить до гранично можливої унікальності – визнання неповторної, невідтворної (із журн.).

Значення в інших словниках

1. невідтворний — невідтво́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідтворний — -а, -е. Який не відтворюється, якого неможливо відтворити.  Великий тлумачний словник сучасної мови