невітряний

НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е.

Який не має вітру; затишний, безвітряний.

Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. невітряний — неві́тряний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невітряний — -а, -е. Який не має вітру; затишний, безвітряний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невітряний — НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний. Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Тют., Вир, 1964, 378).  Словник української мови в 11 томах