Великий тлумачний словник сучасної мови

невітряний

неві́тряний

-а, -е.

Який не має вітру; затишний, безвітряний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. невітряний — неві́тряний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невітряний — НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний. Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. невітряний — НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний. Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Тют., Вир, 1964, 378).  Словник української мови в 11 томах