невітряний
неві́тряний
-а, -е.
Який не має вітру; затишний, безвітряний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невітряний — неві́тряний прикметник Орфографічний словник української мови
- невітряний — НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний. Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- невітряний — НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний. Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Тют., Вир, 1964, 378). Словник української мови в 11 томах