1. Словник української мови в 11 томах

невітряний

НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний.

Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Тют., Вир, 1964, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невітряний — неві́тряний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невітряний — -а, -е. Який не має вітру; затишний, безвітряний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невітряний — НЕВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Який не має вітру; затишний, безвітряний. Дорош обкульгав згарище, сів з повітряної сторони на якийсь шурпак і зняв кашкет (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах