нев'янущий
НЕВ'Я́НУЩИЙ, а, е.
Те саме, що нев'я́нучий.
Здоровий [батько], кремезний, як дуб, повний життя, нев'янущої енергії, і раптом – мертва тиша, розмови півголосом, клопоти про могилу, похорони (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)