негнівливий

НЕГНІВЛИ́ВИЙ, а, е.

Якого важко розгнівати; несердитий.

Наш Михайлик, бездомний, безробітний коваль, хлопчина негнівливий та несміливий (О. Ільченко);

Усі сміялись, а Черевань наперед усіх. Веселий і негнівливий був собі пан (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. негнівливий — негнівли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. негнівливий — -а, -е. Якого важко розгнівати; несердитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. негнівливий — НЕГНІВЛИ́ВИЙ, а, е. Якого важко розгнівати; несердитий. Наш Михайлик, бездомний, безробітний коваль, хлопчина негнівливий та несміливий (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 232).  Словник української мови в 11 томах
4. негнівливий — Негнівливий, -а, -е Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан. К. ЧР. 122.  Словник української мови Грінченка