негусто

НЕГУ́СТО.

Присл. до негусти́й 1.

Ворог ішов в лобову атаку на гармати, негусто стріляючи (Ю. Яновський);

// у знач. пред. Мало, небагато.

Сьогодні пасажирів у прямому [поїзді] було негусто – всі верхні полиці виявились вільними (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. негусто — негу́сто прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. негусто — див. мало  Словник синонімів Вусика
3. негусто — Присл. до негустий 1). || у знач. присудк. сл. Мало, небагато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. негусто — МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О.  Словник синонімів української мови
5. негусто — НЕГУ́СТО. Присл. до негусти́й 1. Ворог ішов в лобову атаку на гармати, негусто стріляючи (Ю. Янов.. І, 1958, 166); // у знач. присудк. сл. Мало, небагато. Сьогодні пасажирів у прямому [поїзді] було негусто — всі верхні полиці виявились вільними (Гончар, Новели, 1954, 130).  Словник української мови в 11 томах