недаремний

НЕДАРЕ́МНИЙ, а, е.

Який має певні причини, підстави; невипадковий, небезпідставний.

Мої турботи були недаремні: першою скотилася [із снопа] моя сестричка, я за нею (О. Ковінька);

// Який дає певну користь, наслідки; немарний.

– Мабуть, маєте рацію: тяжкий повстанський змаг .. треба мати віру, що боротьба буде недаремною, й треба мати відвагу, щоб повстати проти орди, котрій несть числа й котра не вибирає засобів .. – почав було я (Р. Федорів).

Значення в інших словниках

1. недаремний — недаре́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недаремний — -а, -е. Який має певні причини, підстави; невипадковий. || Який дає певну користь, наслідки; немарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недаремний — НЕДАРЕ́МНИЙ, а, е. Який має певні причини, підстави; невипадковий. Мої турботи були недаремні: першою скотилася [із снопа] моя сестричка, я за нею (Ковінька, Кутя.., 1960, 4); // Який дає певну користь, наслідки; немарний.  Словник української мови в 11 томах