недаремний
НЕДАРЕ́МНИЙ, а, е.
Який має певні причини, підстави; невипадковий, небезпідставний.
Мої турботи були недаремні: першою скотилася [із снопа] моя сестричка, я за нею (О. Ковінька);
// Який дає певну користь, наслідки; немарний.
– Мабуть, маєте рацію: тяжкий повстанський змаг .. треба мати віру, що боротьба буде недаремною, й треба мати відвагу, щоб повстати проти орди, котрій несть числа й котра не вибирає засобів .. – почав було я (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недаремний — недаре́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- недаремний — -а, -е. Який має певні причини, підстави; невипадковий. || Який дає певну користь, наслідки; немарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недаремний — НЕДАРЕ́МНИЙ, а, е. Який має певні причини, підстави; невипадковий. Мої турботи були недаремні: першою скотилася [із снопа] моя сестричка, я за нею (Ковінька, Кутя.., 1960, 4); // Який дає певну користь, наслідки; немарний. Словник української мови в 11 томах