1. Словник української мови в 11 томах

недаремний

НЕДАРЕ́МНИЙ, а, е. Який має певні причини, підстави; невипадковий.

Мої турботи були недаремні: першою скотилася [із снопа] моя сестричка, я за нею (Ковінька, Кутя.., 1960, 4);

// Який дає певну користь, наслідки; немарний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недаремний — недаре́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недаремний — -а, -е. Який має певні причини, підстави; невипадковий. || Який дає певну користь, наслідки; немарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недаремний — НЕДАРЕ́МНИЙ, а, е. Який має певні причини, підстави; невипадковий, небезпідставний. Мої турботи були недаремні: першою скотилася [із снопа] моя сестричка, я за нею (О. Ковінька); // Який дає певну користь, наслідки; немарний. Словник української мови у 20 томах