недарма
НЕДАРМА́, присл.
Не без причин, не без підстав; невипадково.
Який сам [батько] був – такі в його й очі; недарма кажуть: видно чоловіка по очах (Панас Мирний);
Поїзд ішов швидко, і з Уласа, коли він визирав у вікно, зірвало картуз .. Йому здавалося, що це недарма, і він не відривав руки від кишені, в якій були пристебнуті шпилькою гроші (Григорій Тютюнник);
// Не без користі, маючи певні наслідки; немарно.
Ми землю свою захищали недаром, і кров недарма пролили (С. Голованівський);
Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, що недарма я по землі ходив (Л. Дмитерко);
// Не просто так, а з певною метою, з певним наміром.
Серце її спочатку перелякалось, а потім в ньому прокинувся радісний здогад, що недарма сьогодні прийшов Дмитро до хутора (М. Стельмах);
Не в хаті стелить синові мати постелю, стелить йому там, де він любить: надворі, на сухому духмяному сіні – копичку ж ту батько недарма приберіг (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)