недвижний
НЕДВИ́ЖНИЙ, а, е, діал.
Нерухомий.
Адась подав руку о. Нестерові, що, недвижний, блідий і немов остовпілий, сидів на кріслі (І. Франко);
Павло не пам'ятає, скільки часу він так лежав, недвижний, німий, наче мертвий (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)