недвижний

НЕДВИ́ЖНИЙ, а, е, діал. Нерухомий.

Адась подав руку о. Нестерові, що, недвижний, блідий і немов остовпілий, сидів на кріслі (Фр., VII, 1951, 68);

Павло не пам’ятає, скільки часу він так лежав, недвижний, німий, наче мертвий (Кучер, Голод, 1961, 337).

Значення в інших словниках

1. недвижний — недви́жний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. недвижний — див. нерухомий  Словник синонімів Вусика
3. недвижний — -а, -е, діал. Нерухомий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недвижний — НЕДВИ́ЖНИЙ, а, е, діал. Нерухомий. Адась подав руку о. Нестерові, що, недвижний, блідий і немов остовпілий, сидів на кріслі (І. Франко); Павло не пам'ятає, скільки часу він так лежав, недвижний, німий, наче мертвий (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
5. недвижний — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови