недетонуючий

НЕДЕТОНУ́ЮЧИЙ, а, е.

Який не може детонувати, не піддається детонації (див. детона́ція¹).

Геологи довели ефективність використання для відбивання гірських порід вибухових сумішей, що складаються з промислових грубодисперсних вибухових речовин та недетонуючих спеціальних домішок (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. недетонуючий — недетону́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недетонуючий — -а, -е. 1》 Який не детонує. 2》 Який не піддається детонації.  Великий тлумачний словник сучасної мови