недиференційований
НЕДИФЕРЕНЦІЙО́ВАНИЙ, а, е.
Не розчленований, не розділений на окремі різнорідні елементи, частини і т. ін.; однорідний.
П. Грабовський рішуче виступав проти тих, хто розглядав українську націю як суцільну, недиференційовану масу, всередині якої, мовляв, не було й немає ніяких суперечностей (з наук.-попул. літ.);
Множинність збірних іменників особлива, бо виражається формою однини і означає недиференційовану, нероздільну кількість одиниць (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)