недобрати
НЕДОБРА́ТИ¹ див. недобира́ти.
НЕДОБРА́ТИ², беру́, бере́ш, док., що, розм.
Не зрозуміти чого-небудь, не розібратись у чомусь; не збагнути.
Захарова мати, Катря Билина, з двома дочками недобрала гаразд, що діється навколо (Іван Ле);
Оля, яка вже сиділа на тачанці між батьком і Орисею, збентежившись, недобрала зразу, що відповісти (Л. Юхвід).
Словник української мови (СУМ-20)