недобрати
НЕДОБРА́ТИ¹ див. недобира́ти.
НЕДОБРА́ТИ², беру́, бере́ш, док., перех., розм. Не зрозуміти що-небудь, не розібратись у чомусь; не збагнути.
Захарова мати, Катря Билина, з двома дочками недобрала гаразд, що діється навколо (Ле, Право.., 1957, 131);
Оля, яка вже сиділа на тачанці між батьком і Орисею, збентежившись, недобрала зразу, що відповісти (Юхвід, Оля, 1959, 203).
Словник української мови (СУМ-11)