недобрий
НЕДО́БРИЙ, а, е.
1. Який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших (про риси вдачі людини).
Скільки турбот, сподіванок, скільки глибочезної, мов надра землі, і трудної любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин);
Славний був чоловік [пан], поки не женився, а як женився тоді вже не такий став. Жінка у його нього була недобра (з переказу);
// Який виражає недоброзичливість, неприязнь, погане ставлення і т. ін. до кого-небудь.
Параска сиділа на лавці, недобрими очима стежила за невісткою, як збиває вона подушки (К. Гордієнко);
Гостроносе личко його скривлене недоброю, гидливою посмішкою (В. Козаченко).
2. Який не приносить радості, добра, віщує біду або щось неприємне; сумний, гнітючий.
– Та сни такі недобрі верзлися, – хвалиться [Мотря] бабі (Панас Мирний);
При його появі мати відчула, як ноги їй терпнуть і душа холоне в недобрих передчуттях (О. Гончар);
Що не день, то все тривожніш ставало на слободі. Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (А. Головко);
// Пов'язаний з чимсь неприємним, безрадісним, гнітючим.
– Там і ми накладемо своїми [головами]! – загомонів раптом весь клас і замовк. Запала недобра тиша (О. Довженко);
Шкода! Хоч в око стрель – нічого не побачити .. Налягла на все холодна сірість, мовчазна й недобра (М. Рильський);
// Важкий, несприятливий для кого-небудь (про час, годину).
Хто із хазяїнів оттут усіх добріший? Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав На цей недобрий час (Л. Глібов);
Нині видатний український прозаїк і драматург В. Винниченко, на всі твори якого в недобрі для життя нашого суспільства часи було накладено настільки ж категоричне, настільки й безпідставне табу, повертається до сучасного читача (з наук.-попул. літ.);
// у знач. ім. недо́бре, рого, с. Горе, нещастя, неприємність і т. ін.
Катерина коло неї І днює й ночує. А тим часом сичі вночі Недобре віщують (Т. Шевченко);
Серце підшіптувало їй недобре (В. Гжицький).
3. Який ганьбить, заплямовує кого-небудь.
Не дві ночі карі очі Любо цілувала, Поки слава на все село Недобрая стала (Т. Шевченко);
[Калеб:] Так от чутки недобрі йдуть про тебе: що з дикунами водишся на пущі, приводиш їх сюди... (Леся Українка);
// у знач. ім. недо́бре, рого, с. Те, що ганьбить, заплямовує кого-небудь.
– Що ж вони про мене кажуть? – граючи очима, спитала Марина. – Недобре кажуть, Марино!.. (Панас Мирний).
4. Який завдає іншим зло, неприємності, горе і т. ін.
Я чув від людей, мовби ти водишся з недоброю компанією (С. Чорнобривець);
Забив грішник такого недоброго чоловіка, що не мав над ніким милосердя і усіх бив (з легенди);
// Спрямований, розрахований на заподіяння кому-небудь зла, неприємностей, нещастя і т. ін.
Заховай [вітре] від нас сонечко ясне, захисти від його недоброго заміру – розпекти нас, розтопити! (Панас Мирний);
А тим часом вороженьки Чинять свою волю – Кують речі недобрії (Т. Шевченко);
// у знач. ім. недо́бре, рого, с. Те, що приносить, несе в собі зло, неприємності, нещастя і т. ін.
– Хай я і дурна... А проте серцем чую, що він [становий] на вас недобре замишляє (Панас Мирний);
В суботу ввечері жінки прийшли смиренним гуртом до Кошиців .. і попросили батюшку святим хрестом й кропилом вигнати лихе й недобре з того вертепу (Василь Шевчук);
// Який свідчить про чиї-небудь погані, злі наміри.
Лице його було недобре, аж синє, зуби йому зціпило (І. Франко);
Її очі в одну мить зайнялись недобрим вогником, звузилися (Ірина Вільде);
// Заснований на неприязні до кого-небудь, на бажанні заподіяти комусь прикрість, зло, неприємність і т. іп.
Чимала відстань лежить між ними – між селянином та правителем .. і німа, недобра між ними зав'язується розмова (О. Гончар);
// Який викликає осуд; несхвальний.
Почав розказувати [Довбня] Проценкові різні приповістки з своїх п'яних походеньок .. Недобрими, видко, здалися вони і Проценкові, бо він мерщій перебив Довбню (Панас Мирний);
У запорізьких говірках слово “сябер” побутує з експресією іронії й означає “спільник у пиятиці або в якійсь іншій недобрій справі” (з наук.-попул. літ.);
// у знач. ім. недо́бра, рої, ж. Таємнича зла сила.
Що там таке? От їх достобіса! Недобра їх розносила, Мов справді за ділом (Т. Шевченко).
5. Поганий, гірший від звичайного.
Добродій Білоус трохи сердився, вговорював старого й сказав, що якби руська віра була недобра, то й він покинув би її (І. Нечуй-Левицький);
Сам себе втішав Оксен, але самопочуття в нього було недобрим – якийсь пекельний вогонь палив йому груди (Григорій Тютюнник);
// Поганий своїми моральними якостями; непорядний.
Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки? .. А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив... (М. Коцюбинський);
// Несмачний.
– Недобрий [борщ], дочко? – спитала мати. – Сама знаю, що недобрий... (Панас Мирний);
Коли ж страва була недобра і наймит клав ложку, Підпара сердивсь (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)