недобрий

недо́брий

-а, -е.

1》 Який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших (про риси вдачі людини).

|| Який виражає недоброзичливість, неприязнь, погане ставлення і т. ін. до кого-небудь.

2》 Який не приносить радості, добра, віщує біду або щось неприємне.

|| Пов'язаний з чимсь неприємним, безрадісним; гнітючий.

|| Важкий, несприятливий для кого-небудь (про час, годину).

|| у знач. ім. недобре, -рого, с. Горе, нещастя, неприємність і т. ін.

3》 Який ганьбить, заплямовує кого-небудь.

|| у знач. ім. недобро, -рого, с. Те, що ганьбить, заплямовує кого-небудь. Згадувати недобрим словом. Здобути недобру славу.

4》 Який робить іншим зло, неприємності, горе і т. ін.

|| Який приносить зло, неприємності, горе і т. ін.

|| у знач. ім. недобре, -рого, с. Те, що приносить зло, неприємності, горе і т. ін.

|| Який свідчить про погані, злі наміри.

|| Заснований на неприязні до кого-небудь, на бажанні заподіяти комусь прикрість, зло, неприємність і т. ін.

|| Який викликає осуд; несхвальний.

|| у знач. ім. недобра, -рої, ж. Таємнича зла сила.

5》 Поганий своїми якостями, властивостями, гірший від звичайного.

|| Поганий своїми моральними якостями.

|| Несмачний.

Значення в інших словниках

1. недобрий — недо́брий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недобрий — (ставленням) НЕДОБРОЗИЧЛИВИЙ; (сон) недобровісний, зловісний, лиховісний; (час) важкий, несприятливий; (- тишу) гнітючий; (- славу) лихий; (хто) злий, поганий; (- розмову) прикрий, неприємний; (вчинок) осудний, несхвальний; (- справи) кепський; (борщ) несмачний.  Словник синонімів Караванського
3. недобрий — див. злий  Словник синонімів Вусика
4. недобрий — НЕДО́БРИЙ, а, е. 1. Який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших (про риси вдачі людини). Скільки турбот, сподіванок, скільки глибочезної, мов надра землі, і трудної любові батьківської може потрощити, обернути на пил...  Словник української мови у 20 томах
5. недобрий — Недобрий, як собака. Лихий мов собака. Собаки на припоні бувають дуже лихі. Такі недобрі були, та й полизалися. Погнівались були дуже, та й перепросилися.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. недобрий — важки́м (недо́брим) ду́хом ди́хати на кого і без додатка. Дуже сердитися, гніватися, злитися на когось. Пан бачить, що вже жінка важким духом дише, а все не важиться він бабусю налаяти (Марко Вовчок); (Нечипоренко:) Я багато не прошу...  Фразеологічний словник української мови
7. недобрий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. недобрий — Недо́брий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. недобрий — НЕДО́БРИЙ, а, е. 1. Який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших (про риси вдачі людини). — Недобра вона, кажуть, у його; ворочає ним на всі боки, а не жалує… (Мирний, IV, 1955, 43); Скільки турбот, сподіванок...  Словник української мови в 11 томах
10. недобрий — Недобрий, -а, -е 1) Нехорошій, дурной. 2) Недобрый, злой. 3) Невкусный.  Словник української мови Грінченка