недоварений
НЕДОВА́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до недовари́ти.
Кидає жінота і обід у надвірніх печах недоварений, .. аби тільки натішити голови й язики (Дніпрова Чайка);
// у знач. прикм.
Василина кинулась до печі, всипала в миску сирого борщу, колупнула грудку недовареної каші і сіла коло стола обідати (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. – А по-друге, пані, що я? Недоварений студент. Таким я оставатись не хочу (І. Франко);
// Уживається у складі лайливого словосполучення.
– Куди це і для чого це, нечиста сило, решето цупиш? Я тебе, вилупку недоварений, як поцуплю, то двері й ворота своїм лобом відчиниш (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)