недогледіти
НЕДОГЛЕ́ДІТИ, НЕДОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш і НЕДОГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док., кого, чого, що, за ким – чим і без дод.
Допустити помилки, зробити упущення і т. ін. через неуважність, недосвідченість тощо.
Сон пана Кшивокольського недовгий, уривчастий, наповнений тривогою за недороблену кимось роботу, каяттям, що .. там недоглянув, там довірився (Г. Хоткевич);
– Восени дощі були, ти знаєш, а потім морози вдарили. Пізно було, а я недогледів [картоплі в кагатах] (В. Кучер);
// Не побачити, не помітити кого-, чого-небудь.
Хліб тримав дід Тодось та недогледів, з-за його спини ухопив той хліб зубами сотницький кінь (Ю. Мушкетик);
– Тут усе дуже незрозуміло з її смертю. – Послухайте, аби була б якась найменша підозра, тут були б і слідчий, і медексперт. Вам видали довідку про смерть за підписами керівництва лікарні, а ви думаєте, ніби ми тут недогледіли вашу дружину (Є. Кононенко);
// Не виявити належного догляду, піклування, турботи і т. ін. про кого-небудь.
– Анатолій Павлович просто хвора людина, і з ним стався звичайний припадок. Це з ним трапляється часто, але цього разу я недогледіла (М. Івченко);
Не знав [Соколлу], що чекає його самого в столиці, може, й смерть за те, що недогледів шах-заде (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)