недоговорювати
НЕДОГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДОГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., що, чого.
Не все висловлювати, говорити; таїти замовчувати що-небудь.
Часом думаю, що занадто замовчувати і недоговорювати те, що можна зовсім просто і щиро сказати, теж не слід (Леся Українка);
Комбат і всі присутні бачили, що на цей раз Усман чогось недоговорює (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)