недокомплект
НЕДОКОМПЛЕ́КТ, у, ч.
1. Неповний набір яких-небудь предметів.
Недокомплект інструментів.
2. Неповний особовий склад.
Недокомплект бухгалтерів.
Словник української мови (СУМ-20)НЕДОКОМПЛЕ́КТ, у, ч.
1. Неповний набір яких-небудь предметів.
Недокомплект інструментів.
2. Неповний особовий склад.
Недокомплект бухгалтерів.
Словник української мови (СУМ-20)