недокрів'я

НЕДОКРІ́В'Я, я, с.

Хворобливий стан, який характеризується зменшенням у крові з різних причин кількості червоних кров'яних тілець і гемоглобіну; анемія.

Ілько, блідий від недокрів'я, з гострими плечима, забігав по маленькій кімнаті (П. Панч);

Полином не слід зловживати, особливо при недокрів'ї (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. недокрів'я — недокрі́в'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. недокрів'я — див. АНЕМІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. недокрів'я — -я, с. Хворобливий стан, який характеризується зменшенням у крові з різних причин кількості червоних кров'яних тілець і гемоглобіну; анемія. Місцеве недокрів'я — те саме, що ішемія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недокрів'я — Понижений вміст еритроцитів та гемоглобіну в крові внаслідок порушень у кровотворній системі або при втраті крові; причиною можуть бути кровотеча, руйнування еритроцитів, їх сповільнене утворення у кістковому мозку.  Універсальний словник-енциклопедія
5. недокрів'я — НЕДОКРІ́В'Я, АНЕМІ́Я мед.  Словник синонімів української мови