недокурок
НЕДО́КУРОК, рка, ч.
Залишок викуреної або недокуреної цигарки.
Він замислився, потім прокинувся від задуми, кинув недокурок на всипану гравієм землю і запалив другу цигарку (Олесь Досвітній);
Він потяг востаннє недокурка, повернув його у жовтих пучках і кинув (Г. Косинка).
Словник української мови (СУМ-20)