недоладний

НЕДОЛА́ДНИЙ, а, е.

1. Який має некрасиві форми, непропорційну будову, неструнку фігуру і т. ін.; непоказний.

Ще зроду Василина не бачила такого недоладного лиця, яке мав молодий Хшановський (І. Нечуй-Левицький);

Роман крадькома, пильно оглянувши ці недоладні постаті, ледь посміхнувся куточками уст (М. Стельмах);

// Незграбний у рухах, неповороткий, невмілий.

Дівчатка у нас теж якісь недоладні. Вчаться вони, правда, добре, але ніякої роботи від них не діждешся (О. Іваненко).

2. Позбавлений майстерності, стрункості, викінченості.

Вірші його вийшли насмішкуваті й ущипливі, але зовсім недоладні (І. Нечуй-Левицький);

Недоладне, недорікувате віршування, породжене безталанням чи з умисної примхи.., заперечує саме визнання та призначення поезії (з наук. літ.);

// Зроблений грубо, невдало, без смаку.

Серед широкого майдану виринула з бур'янів недоладна довга будівля (С. Васильченко).

3. Нерозумний, безглуздий, не такий, як треба (про людину).

Були інші письменники ще більш недоладні, які над усе вихваляли доблесті войовничих феодалів (з наук. літ.);

// Який не відповідає певним вимогам; недостойний.

[Євдокія Корніївна:] Я оце все про свою дочку. Вже б, здається, і час заміж, та все якісь недоладні люди трапляються (І. Нечуй-Левицький).

4. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін.; не відповідний місцю недоречний.

Протягом десяти років я щодня зриваю [у думках] з цієї чудової, прямої, широкої вулиці всі п'ять недоладних рядів телеграфних .. стовпів, які роблять цю вулицю схожою на хмільник (О. Довженко).

5. Не такий, як слід, як належить.

В народі все дужче та дужче почувалося нарікання на недоладне життя (Панас Мирний);

Ломачевський догадувався, що панотець дещо підглядів: він примітив, що починається щось недоладне (І. Нечуй-Левицький);

Справді з Михайликом коїться щось недоладне (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. недоладний — (який зроблений невпопад) невчасний, недоречний, розм. (позбавлений спритності) незграбний, неоковирний, (без стрункості) вайлуватий.  Словник синонімів Полюги
2. недоладний — недола́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. недоладний — (хто) непоказний, незграбний, неповороткий, невмілий, неподобний, (розумом) непутящий, безголовий; (вірш) неоковирний, нескладний; (жарт) недоречний, не до речі, не до діла, не до ладу; (жених) несолідний, неповажний, нестатечний, несерйозний, легковажний; (- думки) безглуздий, АБСУРДНИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. недоладний — див. нетямущий; поганий  Словник синонімів Вусика
5. недоладний — -а, -е. 1》 Який має некрасиві форми, непропорційну будову, неструнку фігуру і т. ін.; непоказний. || Незграбний у рухах, неповороткий, невмілий. 2》 Позбавлений майстерності, стрункості, викінченості. || Зроблений грубо, невдало, без смаку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. недоладний — ГРУ́БИЙ (погано оброблений, позбавлений витонченості), ПРО́СТИ́Й, НЕЗГРА́БНИЙ, НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм. (перев. про меблі, споруди). Гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В.  Словник синонімів української мови
7. недоладний — Недола́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. недоладний — НЕДОЛА́ДНИЙ, а, е. 1. Який має некрасиві форми, непропорційну будову, неструнку фігуру і т. ін.; непоказний. Ще зроду Василина не бачила такого недоладного лиця, яке мав молодий Хшановський (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах