недолік
НЕДО́ЛІК¹, у, ч.
Відсутність достатньої кількості кого- або чого-небудь, виявлена в результаті підрахунку.
У коморі був значний недолік зерна (з газ.).
НЕДО́ЛІК², у, ч.
1. у чому і без дод. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі.
Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки,замість того щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися (Григорій Тютюнник);
Багато командирів відзначали, що вона [п'єса Корнійчука] допомогла їм усунути ряд недоліків у їхній роботі (з навч. літ.).
2. Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь.
Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко);
Одночасно подумалось, чи не переборщили вони вади Кульницького: чужі недоліки завжди більшими здаються (М. Стельмах);
// Відхилення від норми; дефект.
Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (з газ.).
3. Те саме, що неста́ча.
На щоці [Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)