недолік
НЕДО́ЛІК¹, у, ч.
Відсутність достатньої кількості кого- або чого-небудь, виявлена в результаті підрахунку.
У коморі був значний недолік зерна (з газ.).
НЕДО́ЛІК², у, ч.
1. у чому і без дод. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі.
Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки,замість того щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися (Григорій Тютюнник);
Багато командирів відзначали, що вона [п'єса Корнійчука] допомогла їм усунути ряд недоліків у їхній роботі (з навч. літ.).
2. Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь.
Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко);
Одночасно подумалось, чи не переборщили вони вади Кульницького: чужі недоліки завжди більшими здаються (М. Стельмах);
// Відхилення від норми; дефект.
Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (з газ.).
3. Те саме, що неста́ча.
На щоці [Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа (Г. Квітка-Основ'яненко).
Значення в інших словниках
- недолік — недолік чи хиба? Колись іменник недолік мав далеко вужче значення, ніж тепер. Утворений від кореня дієслова лічити (рахувати) й заперечної частки недо, він був синонімом слова нестача. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- недолік — недо́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- недолік — (у праці) недогляд, хиба, помилка, прогріх, г. недотягнення, сов. промах, УПУЩЕННЯ; (дефект) вада, ґандж, щербина, мінус, порок; Р. недостача. Словник синонімів Караванського
- недолік — див. вада Словник синонімів Вусика
- Недолік — Хиба, вада, огріх Неправильно-правильно
- недолік — [неидол'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- недолік — Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- недолік — -у, ч. 1》 у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. 2》 Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. || Відхилення від норми; дефект. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недолік — Вада, ганжа, ганджа, неполадок, хиба, див. дефект, пробіл Словник чужослів Павло Штепа
- недолік — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
- недолік — Недо́лік, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недолік — НЕДО́ЛІК, у, ч. 1. у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки... Словник української мови в 11 томах
- недолік — Недолік, -ку м. Недочетъ. Словник української мови Грінченка