недолік

Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж

Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах: «У роботі рільничої бригади виявлено багато недоліків», «Це оповідання захоплює і хвилює своїм змістом читача, але в ньому, на жаль, є багато стилістичних недоліків».

Утворений від кореня дієслова лічити в значенні «рахувати» й заперечної частки недо іменник недолік був синонімом слова нестача: «Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на 575 крб. 21 коп.»; «Знов у коморі натрапили на недоліки: не стає 15 кг гречки й 32 кг проса».

Слід відзначити, що тепер слово недолік, набувши значення російських недостаток, недочет, утратило колишнє значення, віддавши його синоніму нестача, й витискує з ділової, а часом і з художньої мови інші відомі слова, що з погляду мовної традиції є чіткішими відповідниками до російських недостаток, недочет. Таких слів є чимало: хиба, вада, огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок. Чи не краще й природніше зазвучала б перша фраза, якби замість недоречного там слова недоліки поставити огріхи: «У роботі рільничої бригади виявлено багато огріхів (або хиб, недоробок)»? На краще пішло б і в другій фразі, якби там стояло слово хиби (або вади): «Це оповідання захоплює й хвилює своїм змістом читача, але в ньому є багато стилістичних хиб (вад)».

Українська класична література й народна мова користуються словом недолік тільки в значенні «нестача»; для інших значень уживають наведених слів: «Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник).

Російському слову изъян, близькому своїм значенням до слова недостаток, в українській мові відповідають ґанжа (ґанджа) або ґандж, де перший звук — проривний, вимовляється, як латинське «g»: «Бувають люди з природженою ґанжею» (І. Нечуй-Левицький); «У всій стайні нема коня без ґанджу» (з живих уст).

Із цих прикладів бачимо, що наша мова має досить відповідників до російських недостаток, недочет, изъян, то чи варто заміняти всіх їх одним словом недолік? Хоч би тільки з стилістичних міркувань, та й то нема в цьому потреби.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недолік — недолік чи хиба? Колись іменник недолік мав далеко вужче значення, ніж тепер. Утворений від кореня дієслова лічити (рахувати) й заперечної частки недо, він був синонімом слова нестача. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. недолік — недо́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. недолік — (у праці) недогляд, хиба, помилка, прогріх, г. недотягнення, сов. промах, УПУЩЕННЯ; (дефект) вада, ґандж, щербина, мінус, порок; Р. недостача. Словник синонімів Караванського
  4. недолік — див. вада Словник синонімів Вусика
  5. Недолік — Хиба, вада, огріх Неправильно-правильно
  6. недолік — [неидол'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  7. недолік — -у, ч. 1》 у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. 2》 Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. || Відхилення від норми; дефект. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. недолік — Вада, ганжа, ганджа, неполадок, хиба, див. дефект, пробіл Словник чужослів Павло Штепа
  9. недолік — НЕДО́ЛІК¹, у, ч. Відсутність достатньої кількості кого- або чого-небудь, виявлена в результаті підрахунку. У коморі був значний недолік зерна (з газ.). НЕДО́ЛІК², у, ч. 1. у чому і без дод. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Словник української мови у 20 томах
  10. недолік — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  11. недолік — Недо́лік, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. недолік — НЕДО́ЛІК, у, ч. 1. у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки... Словник української мови в 11 томах
  13. недолік — Недолік, -ку м. Недочетъ. Словник української мови Грінченка