1. Словник синонімів української мови

недолік

ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. рідше, НЕДОГО́ДА розм. рідко. Велика вада юності — впертість (П. Дорошенко); Одна з основних вад картоплі — здатність темніти в очищеному стані (з газети); Чужі недоліки завжди більшими здаються (М. Стельмах); У кожного працівника є свої хиби й мінуси в роботі (з газети); Єсть деякі дефекти в тому знімку (Леся Українка); Найбільший ґандж щодо роботи має (Мина) велику нехіть (О. Гончар); Формалізм і верхоглядство в роботі — порок (з журналу); Ми законно пишаємося здобутками літератури. Але при цьому не можна закривати очі на її огріхи, прогалини (з газети); Добре серце не провина, А скоріше навпаки (С. Воскрекасенко); — Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (І. Нечуй-Левицький); — Ваш татечко.. почав мене день у день догризати тою службою.. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (І. Франко).

ВА́ДА (відхилення від норми в організмі внаслідок його захворювання, ушкодження тощо), ДЕФЕ́КТ, НЕДО́ЛІК, ПОРО́К, ГАНДЖ розм., ХИ́БА діал. Шукав у його стрункій постаті якоїсь вади, але знайти не міг (В. Кучер); Дефект міжшлуночкової перегородки; Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (з газети); Основною хворобою серця.. є його пороки (з журналу); На царській війні не був (Лаврон), бо якусь там ґандж виявили в його здоров'ї (В. Речмедін); Мав (Іван) у поясі хибу, бо все ходив схилений (В. Стефаник).

НЕДО́ГЛЯД (помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін.); НЕДО́ЛІК (недогляд, прорахунок під час виконання чогось); НЕДОЛА́ДНІСТЬ, НАКЛА́ДКА розм. (недогляд, промах, непорозуміння в якій-небудь роботі). Не можна заперечувати того, що є в словнику і певні недогляди, і невдалі розв'язання (М. Рильський); Дома.. Хома перший, розмахуючи руками, кричав би про безліч всяких промахів і недоліків (О. Гончар); Коли картина йому й не сподобається, то, може ж, ще сприйме все те за промах, мистецьку недосвідченість..? (В. Козаченко); Джон відповідає, що робота йде добре, але недоладності ще є (В. Собко); — Розумієте, сталася прикра накладка. Коли навантажена вибухівкою валка поверталася з Малина, вона на світанні наскочила.. на ворожу засідку (І. Головченко і О. Мусієнко). — Пор. недоро́бок, 1. по́ми́лка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недолік — недолік чи хиба? Колись іменник недолік мав далеко вужче значення, ніж тепер. Утворений від кореня дієслова лічити (рахувати) й заперечної частки недо, він був синонімом слова нестача. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. недолік — недо́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. недолік — (у праці) недогляд, хиба, помилка, прогріх, г. недотягнення, сов. промах, УПУЩЕННЯ; (дефект) вада, ґандж, щербина, мінус, порок; Р. недостача. Словник синонімів Караванського
  4. недолік — див. вада Словник синонімів Вусика
  5. Недолік — Хиба, вада, огріх Неправильно-правильно
  6. недолік — [неидол'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  7. недолік — Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  8. недолік — -у, ч. 1》 у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. 2》 Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. || Відхилення від норми; дефект. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. недолік — Вада, ганжа, ганджа, неполадок, хиба, див. дефект, пробіл Словник чужослів Павло Штепа
  10. недолік — НЕДО́ЛІК¹, у, ч. Відсутність достатньої кількості кого- або чого-небудь, виявлена в результаті підрахунку. У коморі був значний недолік зерна (з газ.). НЕДО́ЛІК², у, ч. 1. у чому і без дод. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Словник української мови у 20 томах
  11. недолік — Недо́лік, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. недолік — НЕДО́ЛІК, у, ч. 1. у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки... Словник української мови в 11 томах
  13. недолік — Недолік, -ку м. Недочетъ. Словник української мови Грінченка