1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

недолік

недолік чи хиба?

Колись іменник недолік мав далеко вужче значення, ніж тепер. Утворений від кореня дієслова лічити (рахувати) й заперечної частки недо, він був синонімом слова нестача. Саме в такому розумінні його вживали класична література та народне мовлення. “Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на чималу суму”.

Згодом цей іменник утратив своє первинне значення і набув змісту російського слова недостаток. Хоча з погляду мовної традиції є чіткіші українські відповідники: хиба, вада, огріх, похибка, недоробок тощо. “Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений” (Василь Стефаник). “Цей твір захоплює читача, але в ньому багато стилістичних вад”.

То чи варто всі названі тут синоніми замінювати одним-єдиним і не завжди доречним у конкретному контексті словом недолік, як це нерідко роблять у нас?

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недолік — недо́лік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недолік — (у праці) недогляд, хиба, помилка, прогріх, г. недотягнення, сов. промах, УПУЩЕННЯ; (дефект) вада, ґандж, щербина, мінус, порок; Р. недостача. Словник синонімів Караванського
  3. недолік — див. вада Словник синонімів Вусика
  4. Недолік — Хиба, вада, огріх Неправильно-правильно
  5. недолік — [неидол'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  6. недолік — Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. недолік — -у, ч. 1》 у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. 2》 Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. || Відхилення від норми; дефект. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. недолік — Вада, ганжа, ганджа, неполадок, хиба, див. дефект, пробіл Словник чужослів Павло Штепа
  9. недолік — НЕДО́ЛІК¹, у, ч. Відсутність достатньої кількості кого- або чого-небудь, виявлена в результаті підрахунку. У коморі був значний недолік зерна (з газ.). НЕДО́ЛІК², у, ч. 1. у чому і без дод. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Словник української мови у 20 томах
  10. недолік — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  11. недолік — Недо́лік, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. недолік — НЕДО́ЛІК, у, ч. 1. у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки... Словник української мови в 11 томах
  13. недолік — Недолік, -ку м. Недочетъ. Словник української мови Грінченка