недоліт
НЕДОЛІ́Т, льо́ту, ч.
Падання летючого предмета ближче, ніж намічалось.
Снаряди вибухають, розносячи в клоччя сіро-зелених солдатів, посланих Гітлером на Ленінград. – Недоліт. Винос вправо! (П. Автомонов);
У сквері діти бавляться “в війну”, Штурмують ловко снігову фортецю. От сніжка пада... – Тьху ти! Недоліт! (В. Бичко).
Словник української мови (СУМ-20)