недоліт
НЕДОЛІ́Т, льо́ту, ч. Падання летючого предмета ближче, ніж намічалось.
Снаряди вибухають, розносячи в клоччя сіро-зелених солдатів, посланих Гітлером на Ленінград. — Недоліт. Винос вправо! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 282);
У сквері діти бавляться "в війну", Штурмують ловко снігову фортецю. От сніжка пада… — Тьху ти! Недоліт! (Бичко, Простота, 1963, 57).
Словник української мови (СУМ-11)