недоміряти
НЕДОМІ́РЯТИ див. недоміря́ти.
НЕДОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НЕДОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДОМІ́РЯТИ, яю, яєш і НЕДОМІ́РИТИ, рю, риш, док., чого, що і без дод.
Відміряти чого-небудь менше, ніж необхідно, належить.
Ще раз поміряв кроками і, вже впевнений, що недоміряв собі, почав орати далі, хоч його і відмовляла жінка (М. Стельмах);
// Продаючи, відміряти чого-небудь менше, ніж потрібно, з метою наживи.
Купець той багато неправди робив: мірявши – недомірював, важивши – недоважував, дурив людей... (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)